Кам'янське Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №2 "Веснянка"








Сторінка практичного психолога

   Капітанова Олена Олегівна

 

 

Освіта: вища, закінчила Дніпропетровський університет імені А.Нобеля, магістр психології

Життєве кредо: праця, оптимізм, самовдосконалення - запорука життєвого успіху.

Педагогічне кредо: навчити людину бути щасливою - неможливо, але виховати її так, щоб вона була щасливою, можливо.

  А.С.Макаренко 

 

 

                 

         

10 жовтня День психічного здоров'я

    Психічне здоров'я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок в життя суспільства. І повірте, фізичне здоров'я неможливе без психічного здоров'я. За даними ВООЗ, на психічні захворювання в наші дні страждають більше 450 мільйонів людей. 

    В Україні Всесвітній день психічного здоров'я відзначають з 1992 року. Він створений, щоб привернути увагу до цієї проблеми та скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості. 
    Адже, згідно статистики в Україні 1,2 млн. жителів (це більше 3 % всього населення) страждає психічними розладами і цей показник з кожним роком зростає. Вже котрий рік поспіль Україна займає перше місце за кількістю психічних розладів у Європі – майже 2 мільйони українців щороку стають пацієнтами психіатричних лікарень. За оцінками фахівців, від різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець. 
    Найважливіше, що втрачає людина через нервово-психічні розлади – це працездатність. За статистикою, на заході країни частіше хворіють заробітчани, в центральній Україні – ліквідатори аварії на ЧАЕС, на сході – шахтарі. 

    Інвалідизація від психічних захворювань вийшла на друге місце серед інших захворювань. За прогнозами фахівців до 2020 року психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки хвороб, які лідируватимуть за кількістю людських працевтрат, пов’язаних з цими захворюваннями. Психічні розлади обженуть у цьому плані навіть серцево-судинні захворювання, які нині традиційно тримають пальму першості у структурі захворювання населення земної кулі. Це прогнози Всесвітньої організації охорони здоров’я. Стреси здебільшого призводять до неврозів. А від неврозу один крок до непоправних психічних розладів. До речі, медики давно вже встановили перелік людей, найбільш схильних до стресів. Це шахтарі, пожежники і самі ж лікарі. Є в цьому списку вчителі, психологи та журналісти. Здоров’я населення залежить від рівня благополуччя всього суспільства і від його уваги до цих проблем.


Будьте уважними один до одного та оберігайте власне психічне здоров’я!

 

  Ваша дитина почала відвідувати дитячий садок. І, як і дорослій людині, їй також потрібен час для прийняття змін у звичному для неї житті. Тільки от у дітей ще слабко розвинені процеси пристосування. Тому дитині дуже потрібна підтримка батьків.

    Адаптація до дитячого садка вважається легкою, якщо вона відбувається протягом двох-трьох тижнів, до двох місяців – також в межах норми. Але якщо навіть після трьох-чотирьох місяців перебування в дитячому садочку дитина поводиться «як в перший день», то це є свідченням важкої адаптації. Такий перебіг подій потребує спостереження  кваліфікованого психолога.

    Давайте спробуємо зазирнути у душу дитини і зрозуміти – що вона відчуває у цей адаптаційний період?  Як почувається дитина в процесі адаптації до дитячого садка?

    В період звикання до нових обставин психіка та організм дитини перебувають в сильному напруженні. В цей час дошкільнятко переживає стрес. Звичайно, ступінь проявів цього стану у кожного різна. У разі легкої адаптації вираженість стресу мінімальна. Коли адаптація до садка важка, то існує велика ймовірність хвороб. Не дивуйтеся, що здорова раніше дитина почала часто хворіти. Хвороби – це природня реакція організму на стрес.

Чого боїться дитина?

    В період адаптації до садочка, як правило, у дітей виникає багато страхів. Найбільш поширені з них:

  • страшно розлучатися з мамою,
  • страшно і незатишно у новій обстановці,
  • страшно залишатися з незнайомими чужими людьми, дітьми,
  • страшно, що батьки можуть не прийти, не забрати дитину додому

    Ці страхи дитини обґрунтовані, але ресурс на подолання цих тривог у кожної дитини різний. Це потрібно враховувати.

Готовність дитини до садочка

    І тут на перший план виходить ключове питання для дитини, що йде у садок: «Чи готова вона розлучитися з мамою?». Всі інші питання є другорядними. У свідомості дитини з самого раннього віку повинна закріпитися впевненість: мама йде, але вона обов'язково повернеться. Як це реалізується на практиці? Будь-яка дитина буде готова піти у садок та розлучитися з мамою, якщо у неї уже сформувалися надійні довірливі стосунки з батьками. Тобто, внутрішньо дитина сформувала образ люблячої мами, її «маленьку копію» у своїй душі. Це питання докладно розглядається у психоаналізі. На думку психоаналітиків, дуже багато в житті людини залежить від того, якими були ранні стосунки з матір'ю (перші три роки після народження). Про важливість цих зв’язків каже і теорія прив’язаності. Маючи люблячу маму, дитина формує своє уявлення про світ – як безпечний та надійний простір. Цей позитивний досвід взаємостосунків мами-дитини формує базову довіру до світу. І дитина сприймає світ як добрий, а людей вважає доброзичливими. Ці процеси відбуваються на рівні несвідомого і свідомого.

    Так, маючи всередині своєї психіки образ надійної приймаючої  матері, дитина може спокійно відпустити матір. Вона сама прагне до відділення від мами (криза 3-х років) як чергового кроку у своєму розвитку.

    Потім сформується самостійність дитини( «Я – САМ!». Цей процес триває перші три роки. І бажано, щоб до походу в садочок ці надважливі процеси формування здорової особистості дитини вже завершилися.

Як підготувати дитину до садка?

   Позиція мами надзвичайно важлива. Вона має бути свідомою та осмисленою. Мама, що прагне виховати щасливу дитину, повинна після стадії симбіозу (після 2-ох років) дозволити собі емоційно відпустити дитину та допомогти їй сформувати своє «Я», самостійність та впевненість.  

Дозвольте своїй дитині насититися вашою безумовною любов’ю!

    Хочу додати, що важлива не кількість проведених з дитиною годин у декретній відпустці, а якість вашого спілкування. Бувають випадки, коли жінка може 24 години на добу перебувати з дитиною, але не відчувати її, не мати істинного зв’язку, а може і навпаки – мати приховану злість за зрив кар’єри, «витрачання часу» тощо.

    Мудра і любляча мама повинна намагатися переключитися на тата, на інші турботи, а не западати у гіперопіку над дитиною. Найважче це зробити дорослим, що самі не пройшли свого часу емоційне відділення від своїх батьків.

З цієї точки зору, варто допомогти дитині завершити важливі процеси формування її «Я», а потім адаптовувати її до садка, до широкого кола соціуму загалом.  

Як же краще адаптуватися до садочка?

Поради:

  • Протягом двох-трьох тижнів мамам потрібно проводити хоча б кілька годин разом з дитиною в групі. Це найпотужніша психологічна підтримка, яку ви тільки можете дати дитині в період адаптації. Дитина не буде відчувати себе покинутою, а ви зможете на власні очі побачити всі тонкощі життя вашого дитсадка.
  • При дитині не обговорюйте ваші з чоловіком переживання щодо походу дитини до  дитсадка. Діти все чують та відчувають.
  • Розповідайте дитині про садок, як про приємне і хороше місце. Можна показати позитивні відеоролики і фотографії. Але перебільшувати, вигадувати зайвого не варто. Не обіцяйте наперед дитині райського життя в садочку, і згодом у школі.
  • Заздалегідь готуйте дитину до тимчасової розлуки з родиною. Іноді залишайте своє чадо з бабусею або подругою.
  • Завжди виконуйте свої обіцянки. Ніколи не обманюйте дитину.
  • Ні за яких обставин не лякайте дитину «чужим дядьком, тіткою тощо », які нібито можуть її забрати від вас. Це стосується і садка. Ніколи не кажіть в якості покарання, що можете там залишити дитину.
  • Для зниження стресової ситуації заздалегідь дізнайтеся про режим в дитячому садку. Постарайтеся ввести в цей режим дитину за кілька місяців до перших відвідин дитсадка.
  • Ще до того, як віддавати дитину в садок, познайомтеся з дітьми та вихователем групи, до якої будете ходити. Добре, коли в одній групі з вашою дитиною будуть її друзі. Тоді дитина буде почувати себе впевненіше і швидше адаптується.
  • Підкажіть вашому чаду, як подружитися з дітьми в групі. Як варіант, можна прийти з невеличкими подаруночками для дітей та вихователя. Хай дитина сама роздасть гостинці.
  • Дайте дитині з собою в садок частинку «дому» (улюблену іграшку, предмет, чи фото). Створіть ваш улюблений ритуал прощання при розставанні з дитиною. На честь посвяти дитини у дошкільнятко влаштуйте домашнє свято, дайте їй відчути свою радість від подорослішання дитини.
  • Перші тижні намагайтеся не залишати дитину в садку надовго.

    Збільшуйте тривалість перебування дитини поступово. Будьте терплячі та уважні. Пам'ятайте, що адаптаційний період – тимчасове явище, яке незабаром мине. 

Як дізнатися, що адаптація до садочка проходить успішно?

    Ознаками успішної адаптації є активне спілкування з дітьми, порозуміння з вихователями та влиття дитини у режим садка. Приділяйте у цей час більше уваги дитині.

    Пережити цей період потрібно у тісній дружбі з дитиною, щоб вона могла ділитися з вами своїми тривогами, страхами, а ви – могли її підтримувати та разом долати всі труднощі.

    Адже це її перший серйозний самостійний  досвід спілкування з людьми та пізнання цього прекрасного світу!

 

 

 

Психологічна просвіта полягає в:
• ознайомленні педагогів і батьків з головними закономірностями й умовами сприятливого психологічного розвитку дітей;
• роз’ясненні результатів психологічних досліджень;
• формуванні в педагогів і батьків потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх у роботі зі школярами або в інтересах розвитку власної особистості.

 

 

 

 

Різноманітні цікавинки та корисності для дітей групи раннього віку проводить практичний психолог у нашому садочку.

 

На цьому занятті вони працювали із солоним тістом різних кольорів.

 

 

 

 

 

 

Розвиваемо дрібну моторику та вивчаємо кольри

 

 

Розвивальне заняття для вихованців групи "Пізнайко" з елементами пісочної терапії.

 

 

 

 

 

Корекційно - розвиваючий тренінг "Зрозумій мене" для вихованців старшої групи "Перлинка".

 

 

 

 

 

 

Проведятся корекційно-розвиваючі заняття у середній та старшій групах на тему «Загадки від королеви знань». Орієнтовано на підготовку до вступу у школу, розвиток дрібної моторики пальців, довільної уваги, розширення кругозору.

 

Вправа "Клубок дружби"

 

Вправа "Чарівне кільце"

 

Вправа "Загадковий квадрат"

 

корекційно-розвиваючі Заняття у групі раннього віку та молодшій групі на тему «Будинок», «Геометричні фігури» Орієнтовано на вивчення форм предметів, кольорів, розширення кругозору, розвиток дрібної моторики.

 

Вправа "Склади будиночок"

 

Перегляд розвиваючого мультфільму

 

Вправа "Побудуй паркан"

 

Вправа "Вмикай світло у віконцях"

 

 

 

Разом із вихованцями старшої та середньої груп проведено корекційно-розвивальне заняття "Ми - малі садівники і працюєм залюбки"

 

Малюємо красиві оченята та посмішки друзям Чіполіно.

 

 

 

Дуже красива грядочка у нас вийшла

 

 

 

Результати нашої праці потішили всіх. Наше дослідження змогло довести діткам головне "Рослини - це живі організми, вони ростуть та розвиваються і не можуть жити без води!". 

 


1
2
3
4